зміцнення
ЗМІ́ЦНЕННЯ, я, с. Дія за знач. зміцни́ти.
Уральців можна вважати творцями способу термічного зміцнення прокату (Ком. Укр., 5, 1967, 51);
Зміцнення дружби соціалістичних країн — могутня гарантія миру, свободи і безпеки братніх народів (Рад. Укр., 21.XI 1956, 1);
Створюючи найсприятливіші умови середовища і активно використовуючи ці умови, ми сприяємо зміцненню і розвитку здоров’я і вихованню фізично сильних, бадьорих, життєрадісних людей (Шк. гігієна, 1954, 5);
Творчість Т. Шевченка відіграла вирішальну роль в утвердженні і зміцненні в українському естампі побутової тематики як цілком самостійного і до того ж провідного жанру (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 18);
На Турецькім валу, за вказівками й під наглядом французьких військових інженерів все літо провадились роботи по зміцненню фортифікаційних споруд (Гончар, II, 1959, 353).
Словник української мови (СУМ-11)