змішатися

ЗМІША́ТИСЯ¹ див. змі́шуватися.

ЗМІША́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, док., рідко. Відчути збентеження, ніяковість; збентежитися, засоромитися.

Та парубок страшенно тут змішався, Весь спаленів і довго не рішався Сказати слово (Фр., XIII, 1954, 287);

З того, як змішалась Софія Петрівна, пояснюючи щось нісенітне, як затиснула Ліда уста, він догадався, що од нього щось криють (Коцюб., II, 1955, 395);

Знала [дівчина], що треба гостям уклонитися, запросити до хати, а щось незрозуміле й незнане сплутало мову. Вона почервоніла й від того змішалася зовсім (Панч, Гомон. Україна, 1954, 29).

Значення в інших словниках

1. змішатися — зміша́тися 1 дієслово доконаного виду утворити суміш; переплутатися; сплутатися зміша́тися 2 дієслово доконаного виду збентежитися рідко  Орфографічний словник української мови
2. змішатися — I див. змішуватися. II -аюся, -аєшся, док., рідко. Відчути збентеження, ніяковість; збентежитися, засоромитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змішатися — ЗМІША́ТИСЯ² див. змі́шуватися².  Словник української мови у 20 томах
4. змішатися — ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ'Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯ розм., СТУШУВА́ТИСЯ розм., ЗМІША́ТИСЯ рідко. — Недок.  Словник синонімів української мови
5. змішатися — Змішуватися, -шуюся, -єшся сов. в. змішатися, -шаюся, -єшся, гл. Смѣшиваться, смѣшаться. Левиц. Пов. 108. Дещо. 44. Змішався щавій з лободою. Чуб. V. 576.  Словник української мови Грінченка