значиться
ЗНА́ЧИТЬСЯ, вставн. сл., діал. Значить.
[Xрапко:] Ну, а скільки ж тобі та лучка доходу давала? [Перепадя:] Та аж нічого доходу. Сіно, значиться, брав та очерет жав — отож і дохід увесь (Мирний, V, 1955, 124);
Ти що ж думаєш, я ото про гроші завів, щоб, значиться, наздогад буряків? (Чаб., Катюша, 1960, 170).
Словник української мови (СУМ-11)