значущість
ЗНАЧУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Абстр. ім. до значу́щий.
Іван і Максим стояли поважні та урочисті. Вони теж переживали всю складну гаму батьківських почувань, але свідомі були й величі та значущості того акту, який наважились учинити (Смолич, Мир.., 1958, 54);
Висока ідейна значущість фільму [«Російське чудо»] зумовлена правдивим зображенням подій та явищ, сміливим, творчим підходом до розв’язання теми (Мист., 6, 1963, 16);
Люба взяла газету, кумедно наморщила брівки і, надаючи своєму круглому личку виразу особливої значущості і поважності, прочитала (Собко, Справа… 1959, 19).
Словник української мови (СУМ-11)