зневажливий
ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, а, е. Сповнений зневаги (у 1 — 4 знач.).
Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка. Гнат не постеріг того зневажливого погляду (Коцюб., І, 1955, 28);
Сміялася вона голосно, задерикувато, і Панкратову яскраво вчувалися в її сміхові зневажливі й часто навіть гнівні нотки (Донч., II, 1956, 18);
Партія.. вимагає рішуче боротися з проявами косності, консерватизму, зневажливого ставлення до нової техніки і досвіду новаторів (Рад. Укр., 18.VІІІ 1959, 1);
// Який виражає зневагу.
Грінченко зробив зневажливий порух губами (Сміл., Пов. і опов., 1949, 10).
Словник української мови (СУМ-11)