Словник української мови в 11 томах

зневажно

ЗНЕВА́ЖНО, рідко. Присл. до знева́жний.

І чого се той гончар Так зневажно топче глину? (Крим., Вибр., 1965, 219);

Орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини (Щог., Поезії, 1958, 273).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зневажно — знева́жно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. зневажно — рідко. Присл. до зневажний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зневажно — Зневажно нар. = зневажливо. Левч. 83, 121.  Словник української мови Грінченка