зневажно
ЗНЕВА́ЖНО, рідко. Присл. до знева́жний.
І чого се той гончар Так зневажно топче глину? (Крим., Вибр., 1965, 219);
Орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини (Щог., Поезії, 1958, 273).
Словник української мови (СУМ-11)ЗНЕВА́ЖНО, рідко. Присл. до знева́жний.
І чого се той гончар Так зневажно топче глину? (Крим., Вибр., 1965, 219);
Орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини (Щог., Поезії, 1958, 273).
Словник української мови (СУМ-11)