знервувати
ЗНЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Ви́кликати у кого-небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати.
Дівчину знервував нежданий прихід директора (Собко, Зор. крила, 1950, 192).
Словник української мови (СУМ-11)ЗНЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Ви́кликати у кого-небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати.
Дівчину знервував нежданий прихід директора (Собко, Зор. крила, 1950, 192).
Словник української мови (СУМ-11)