знесилювати
ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕСИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Позбавляти сили, робити безсилим; виснажувати.
Вже при обіді знесилювала його сплячка; ледве додержував до кінця (Март., Тв., 1954, 239);
Думки знесилювали мозок, вони були якісь отруйливі і чавунними кавалками заповнювали голову (Рибак, Гармати.., 1934, 42);
Робота в «Просвіті» цілком мене знесилила (Коцюб., III, 1956, 305);
Перехід від стану приреченості до радості знесилив його, і він деякий час сидів нерухомо, витираючи хусткою лоба (Сенч., Опов., 1959, 186);
// Дуже ослабляти чиї-небудь сили, робити менш здатним до опору, боротьби і т. ін.
— Ви заберете найнадійніших, найкращих бійців з дружини, і це ослабить, знесилить нашу дружину! (Смолич, V, 1959, 465);
Пролетаріат знесилить себе, якщо дозволить своїй партії вагатися так, як вагається дрібна буржуазія (Ленін, 21, 1950, 335);
*Образно. [Харитон:] Одначе ж за прадідів хліб родив?.. [Роман:] Тоді земля мала силу, а тепер вже переорали її на попіл, знесилили (Кроп., II, 1958, 13).
Словник української мови (СУМ-11)