знов

ЗНОВ, рідше ІЗНО́В, присл.

1. Ще раз, ще, удруге; повторно.

Однак краю плавням не було. Комиші, озерця, єрики.. І знов комиші, і знов вода, і знов той самий згук розміреного, однотонного прибою морської хвилі (Коцюб., І, 1955, 364);

І знай, що знов прилинуть восени Мандрівні зграї.. — і звеселять прозору далечінь! (Рильський, І, 1956, 78);

Сонце над землею Ізнов зійшло, розвіяло грозу (Бичко, Вогнище, 1959, 30);

// Наново, спочатку.

Та горять, немов юнацькі очі, на знаменах золотом слова. Я дивлюсь на Леніна і хочу знов почати, жить і працювать (Сос., І, 1957, 342);

Кажуть, наприклад, що море гладким поступається рибам, І, як вони пропливають, те місце ізнов виповняє (Зеров, Вибр., 1966, 134).

2. розм. Те саме, що зно́в-таки 2.

Значення в інших словниках

1. знов — знов прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. знов — пр., ще раз, ще, удруге, повторно; наново, з початку; знов таки.  Словник синонімів Караванського
3. знов — Заново, знову, ізнов, ізнову, наново, натомість, по-новому Фразеологічні синоніми: за другим (третім і т.д.); заходом; за черговим заходом  Словник синонімів Вусика
4. знов — рідше ізнов, присл. 1》 Ще раз, ще, удруге; повторно. || Наново, спочатку. 2》 розм. Те саме, що знов-таки 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. знов — знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт. Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме. — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку (В.  Фразеологічний словник української мови
6. знов — ЗНОВ (ЗНО́ВУ) (про дію — ще раз, повторно), НА́НОВО, СПОЧА́ТКУ, ЗНО́В-ТАКИ (ЗНО́ВУ-ТАКИ) підсил., ЗА́НОВО розм., УП'Я́ТЬ діал. Лампа спалахнула, а далі знов почала горіти з такою самою ясністю, як і перше (Леся Українка)...  Словник синонімів української мови
7. знов — Знов, зно́ву, присл.; знов же  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. знов — Знов нар. Снова, опять. І знов увійшов у Капернаум. Єв. Мр. II. 1. Та йди, нене, знов до мене. Макс. (1849), № 24.  Словник української мови Грінченка