Словник української мови в 11 томах

зніжений

ЗНІ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зні́жити.

2. у знач. прикм. Кволий, не пристосований до життя; розпещений.

Виріс він зніжений, вузькогрудий, з кволими, зовсім не розвиненими м’язами, не пристосований до будь-якої праці (Ткач, Арена, 1960, 89);

Я знаю твої руки — білі, білі, хоч ніжні, та не зніжені, умілі (Мур., Лірика, 1954, 18).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зніжений — зні́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. зніжений — див. слабий  Словник синонімів Вусика
  3. зніжений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зніжити. 2》 у знач. прикм. Кволий, непристосований до життя; розпещений.  Великий тлумачний словник сучасної мови