знімач

ЗНІМА́Ч, а́, ч., спец. Пристрій для знімання чого-небудь.

Загін [тракторний] постачається необхідним ремонтним обладнанням: ковальським горном, ковадлом, пресом, знімачами (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 10);

Для зняття бавовни-сирцю з шпинделів [машини] установлено знімачі (Механ. і електриф.., 1953, 258).

Значення в інших словниках

1. знімач — зніма́ч іменник чоловічого роду пристрій  Орфографічний словник української мови
2. знімач — -а, ч. 1》 спец. Пристрій для знімання чого-небудь. 2》 Той, хто що-небудь знімає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знімач — див. фотограф, геометр  Словник чужослів Павло Штепа