зобиджено

ЗОБИ́ДЖЕНО, ЗОБИ́ЖЕНО, присл.,розм. Виражаючи образу; ображено.

На круглому, розчервонілому обличчі [Асика] стільки горя, рот скривлений зоби-джено, на очах сльози (Збан., Мор. чайка, 1959, 179);

Юрій.., побачивши шапку, підійшов до дівчини, мовчки забрав своє добро і не помітив, як у Зосі зобижено затремтіли вогкі блискучі уста (Стельмах, І, 1962, 55).