зоотехнічний

ЗООТЕХНІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до зоотехніки.

Вивчаючи досягнення зоотехнічної науки і передової практики, молоді тваринники широко впроваджують у виробництво передові прийоми і добиваються визначних успіхів (Колг. Укр., 7, 1960, 2);

Сагайдак склав для гуртка тваринників програму з зоотехнічного й ветеринарного мінімуму (Добр., Тече річка.., 1961, 134).

Значення в інших словниках

1. зоотехнічний — зоотехні́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зоотехнічний — -а, -е. Стос. до зоотехніки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зоотехнічний — Зоотехні́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)