Значення в інших словниках
-
зорати —
зора́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
зорати —
[зоратие] зоур'у, -реш, -реимо, -реите; нак. -ри, зоур'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
зорати —
див. зорювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зорати —
Коли зореш мілко, посієш рідко, то уродить дідько. Як зореш мілко, а посієш рідко, то вродиться дідько. Якщо будеш погано працювати, то не матимеш ніякої користі.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
зорати —
ОРА́ТИ (обробляти землю плугом, ралом), ЗО́РЮВАТИ, ЗАО́РЮВАТИ, РОЗО́РЮВАТИ рідше, ПЛУ́ЖИТИ розм.; ДРЯ́ПАТИ зневажл., ШКРЯ́БАТИ розм. (мілко, абияк); ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ) (зі сл. пар, цілина, зяб); ЗЯБЛЮВА́ТИ (орати на зяб). — Док.
Словник синонімів української мови
-
зорати —
Зора́ти, зорю́, зо́ре́ш, зо́ре́, зо́рють
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зорати —
Зорати, -рю, -реш гл. Вспахать. Зорав приймак-приймаченько зо три десятини. Чуб. III. 127.
Словник української мови Грінченка