зоревий

ЗОРЕВИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що зо́ряний.

[Падуча зірка:] Ллючи іскри зореві, Сюди я впала з неба (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 179);

*Образно. Мовчать в траві невидні скрипалі, палає захід в зоревім пожарі… (Сос., Солов. далі, 1957, 37);

Наші дні у труді розквітають, Даль одкрита ясна, зорева… (Брат., Вересень, 1949, 4).

Значення в інших словниках

1. зоревий — зореви́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. зоревий — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. зоревий — -а, -е, рідко. Те саме, що зоряний.  Великий тлумачний словник сучасної мови