зорний
ЗО́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зо́ряний 1.
*Образно. І над Дніпром, над Чорним морем Ізвисне зорний виноград (Ус., Вибр., 1948, 240);
Веде нас партія шляхами в комуністичну зорну даль (Шпорта, Вибр., 1958, 67).
Словник української мови (СУМ-11)