зредукований

ЗРЕДУКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зредукува́ти.

*Образно. Се [жінки-бюрократки] — людські істоти,.. дуже зредуковані, упрощені, зведені, так сказати, до спільного знаменника (Фр., II, 1950, 331).

2. у знач. прикм., лінгв. Те саме, що редуко́ваний 2.

Зредуковані звуки;

// у знач. ім. зредуко́ваний, ного, ч.

Сильною.. була позиція ъ, ь перед складом із слабким зредукованим (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 256).

Значення в інших словниках

1. зредукований — Зредуко́ваний: — зведений до нічого, знищений; усунений з посади [II] — зведений до чогось меншого; усунутий з посади [44-1] Зредуко́вана: — ослаблена, зменшена [36]  Словник з творів Івана Франка
2. зредукований — зредуко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. зредукований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зредукувати. 2》 у знач. прикм., лінгв. Те саме, що редукований 2). Зредуковані звуки. || у знач. ім. зредукований, -ного, ч.  Великий тлумачний словник сучасної мови