зрешетити

ЗРЕШЕТИ́ТИ, ечу́, ети́ш, док., перех. Густо вкрити дірками; пробити в багатьох місцях.

Таки він, Матвій, міг сьогодні когось із братів, мов соняшника, зрешетити. Пігловський на його місці за милу душу пригостив би свинцевою начинкою, а Матвій чогось пожалів (Стельмах, І, 1962, 95).

Значення в інших словниках

1. зрешетити — зрешети́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зрешетити — -ечу, -етиш, док., зрешечувати, -ую, -уєш, недок., перех. Густо вкрити дірками; пробити в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови