зригувати

ЗРИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗРИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Те саме, що відри́гувати.

Смачно плямкав [Ситник], сопів, зригував, мов жирний гусак (Загреб., Диво, 1968, 76);

*Образно. Чорні дула Націлилися в серце: «Кроком руш!» Перін-гора розверзлася, зригнула Гарячу лаву в сотні юних душ (Воронько, Драгі.., 1959, 132).

Значення в інших словниках

1. зригувати — зри́гувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зригувати — -ую, -уєш, недок., зригнути, -ну, -неш, док., перех. і неперех. Те саме, що відригувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зригувати — ВІДРИ́ГУВАТИ (виділяти через рот із стравоходу або шлунка повітря, їжу), ЗРИ́ГУВАТИ. — Док.: відригну́ти, зригну́ти. Дехто вже наївся й тільки злегенька відригує (Г. Хоткевич); Смачно плямкав, сопів (Ситник), зригував, мов жирний гусак (П. Загребельний).  Словник синонімів української мови