зрозуміння

ЗРОЗУМІ́ННЯ, я, с. Дія або її результат за знач. зрозумі́ти.

Але от я не згідна з тим, щоб для зрозуміння чиїх-небудь віршів треба знати життєпис автора (Л. Укр., V, 1956, 92);

О, хто збагне і прочита Цілунку першого сп’яніння? А зрештою, це річ проста І не тяжка до зрозуміння (Рильський, Поеми, 1957, 38);

В результаті зрозуміння тих чи інших об’єктів у нас складаються певні поняття про них (Рад. психол. наука.., 1958, 150);

Отож з новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої, обопільного зрозуміння, поважання, пошановання, єдиної стежки й мети (Коцюб., III, 1956, 128);

— Нема у мене матері, ні повірниці-опікунки, а у братів моїх нема зрозуміння для мого серця (Оп., Іду.., 1958, 261).

Значення в інших словниках

1. зрозуміння — зрозумі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зрозуміння — -я, с. Дія чи її результат за знач. зрозуміти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зрозуміння — Зрозумі́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зрозуміння — Зрозуміння, -ня с. Пониманіе. Великоздібна до зрозуміння такого, що буває втає не од премудрих і розумних. К. ХП. 16.  Словник української мови Грінченка