Словник української мови в 11 томах

зрівняний

ЗРІ́ВНЯНИЙ¹ , а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівня́ти¹ .

Всі нації однаково пригнічені і поневолені окупантами. Всі зрівняні безправ’ям і рабством (Довж., III, 1960, 57).

ЗРІ́ВНЯНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівня́ти²

Хата зокола здавалася чепурнішою, чим зсередини. Стіни помазані, полупані.. Долівка не зрівняна (Мирний, III, 1954, 367);

Воно [село] з давніх-давен лежало між двох гір в глибокій вибоїні: літом зелене, як і панський парк, а в сувору зиму зовсім закидане снігом, майже зрівняне з горами (Епік, Тв., 1958, 393);

Садиба Оболонських тричі була зрівняна з землею. «Мабуть, через те, що Оболонські на горбі поселились»,— казали люди (Збан., Переджнив’я, 1955, 136).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зрівняний — зрі́вняний 1 дієприкметник урівняний зрі́вняний 2 дієприкметник вирівняний  Орфографічний словник української мови
  2. зрівняний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зрівняти I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зрівняти II.  Великий тлумачний словник сучасної мови