зселення

ЗСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. зсели́ти і зсели́тися.

В умовах колгоспного господарства виникла потреба зселення колгоспників з хуторів (Матеріали з етногр.., 1956, 53);

Вийшов закон про зселення хуторів. Закон хороший, правильний. Не жити ж людям вовками поза селами, самотньо, як на висилці (Збан., Єдина, 1959, 22).

Значення в інших словниках

1. зселення — зсе́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зселення — -я, с. Дія за знач. зселити і зселитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови