зселятися
ЗСЕЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ЗСЕЛИ́ТИСЯ, зсе́литься, док.
1. Переселяючись з різних місць, поселятися разом, в одному місці.
Люди зселяються з хуторів у село, щоб жити єдиною колгоспною сім’єю, користуватися всіма благами культури (Хлібороб Укр., 1, 1966, 6).
2. з чого, розм., рідко. Те саме, що виселя́тися 1.
З-СЕ́РЕД, прийм., з род. в.
1. Уживається при вказуванні на місце, предмет і т. ін., з середини яких спрямовані дія, рух або звідки щось витягають, виймають тощо.
— Витягай! — крикнула Параска і, не дожидаючи, поки Килина витягла горщик з печі, сама з-серед череня ухопила один і швиргонула у помийницю (Мирний, IV, 1955, 64).
2. Уживається при вказуванні на сукупність осіб чи предметів, з яких вибирають або з середовища яких виділяють кого-, що-небудь; з-поміж, серед.
Народ виділяє з-серед себе здібніших людей, які репрезентують його іншим народам, світові (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 119).
Словник української мови (СУМ-11)