зсутеніти
ЗСУТЕНІ́ТИ, і́є, безос. Док. до сутені́ти; посутеніти.
Як зсутеніло, що ткати не видно вже, Давид виліз із-за верстата (Головко, II, 1957, 86).
Словник української мови (СУМ-11)ЗСУТЕНІ́ТИ, і́є, безос. Док. до сутені́ти; посутеніти.
Як зсутеніло, що ткати не видно вже, Давид виліз із-за верстата (Головко, II, 1957, 86).
Словник української мови (СУМ-11)