зубрити

ЗУБРИ́ТИ, зубрю́, зу́бриш, недок., перех.і без додатка, розм. Повторюючи що-небудь багато разів, вивчати напам’ять, не вдумуючись у зміст.

— Зубри не зубри — все одно не вивчиш! (Вас., II, 1959, 556);

Мати сердиться, що він не скніє над підручниками, а як він може зубрити зараз, в такий вечір, коли співає все навкруги і він сам повен почуття нового, не знаного досі (Гончар, Тронка, 1963, 104).

Значення в інших словниках

1. зубрити — зубри́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зубрити — (науки) товкти, човпти, визуджувати.  Словник синонімів Караванського
3. зубрити — див. читати  Словник синонімів Вусика
4. зубрити — зубрю, зубриш, недок., перех. і без додатка, розм. Повторюючи що-небудь багато разів, вивчати напам'ять, не вдумуючись у зміст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зубрити — 1. щербити, вищерблювати, вищербити, повищерблювати, зіщерблювати, зіщербити, позіщерблювати, надщерблювати, надщербити, понадщерблювати, пощерблювати, пощербити 2. (вивчати) визуджувати, визудити, повизуджувати, товкти, витовкчувати, витовкти, повитовкчувати, стовкчувати, стовкти, постовкчувати  Словник чужослів Павло Штепа
6. зубрити — ВИВЧА́ТИ (прочитуючи що-небудь, намагатися запам'ятати), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ЗАВЧА́ТИ, ЗАУ́ЧУВАТИ, ВИУ́ЧУВАТИ, РОЗУ́ЧУВАТИ, ЗУБРИ́ТИ розм., ВИЗУ́БРЮВАТИ розм., ВИЗУ́ДЖУВАТИ розм., ТОВКТИ́ розм. рідко (механічно). — Док.  Словник синонімів української мови