зустрівати
ЗУСТРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Зустрічати.
Мовив [Цигуля], як одрубав, з неприхованим презирством: — Та вже з хлібом-сіллю зустрівати не вийдем за слободу (Головко, II, 1957, 307);
Найкращі дні своєї провесни ми зустрівали сумом (Л. Укр., І, 1951, 185).
Словник української мови (СУМ-11)