зчарований

ЗЧАРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зчарува́ти.

Воли стоять на березі морському І не ревуть, і не хотять додому, Зчаровані прибоєм. Чумаки летять у даль серцями, як чайки (Рильський, І, 1960, 237).

Значення в інших словниках

1. зчарований — зчаро́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. зчарований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до зчарувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зчарований — Зчаро́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)