зчовганий
ЗЧО́ВГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зчо́вгати.
Переді мною стелиться вузенька безлюдна вуличка. Цегляні тротуарчики, геть чисто зчовгані ногами (Кол., На фронті.., 1959, 126).
Словник української мови (СУМ-11)ЗЧО́ВГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зчо́вгати.
Переді мною стелиться вузенька безлюдна вуличка. Цегляні тротуарчики, геть чисто зчовгані ногами (Кол., На фронті.., 1959, 126).
Словник української мови (СУМ-11)