зшкрібати

ЗШКРІБА́ТИ, ЗІШКРІБА́ТИ і ЗСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗШКРЕБТИ́, ЗІШКРЕБТИ́ і ЗСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех., розм. Шкребучи, знімати, зчищати що-небудь з якоїсь поверхні.

Він ускочив у гній, а тепер, лаючись, тріскою зшкрібав його зі штанів (Кочура, Зол. грамота, 1960, 498);

Він зшкріб задубілим віником сніг з чобіт (Рибак, Час.., 1960, 286);

*Образно. Пора була підходяща йти. Та зорі ще де-не-де блискотіли на небі. Василько готовий був би їх зішкребти (Турч., Зорі.., 1950, 12).

Значення в інших словниках

1. зшкрібати — зшкріба́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зшкрібати — зішкрібати і зскрібати, -аю, -аєш, недок., зшкребти, зішкребти і зскребти, -бу, -беш, док., перех., розм. Шкребучи, знімати, зчищати що-небудь з якоїсь поверхні.  Великий тлумачний словник сучасної мови