зігрітий

ЗІГРІ́ТИЙ, ЗОГРІ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зігрі́ти, зогрі́ти.

За деревцем деревце підвелося, Сонцем південним ласкаво зігріте (Дор., Серед степу.., 1952, 88);

Весняний вітер стиха віяв над виноградниками й охолоджував зогрітих працею робітників (Коцюб., І, 1955, 296);

Оля слухала Петра і, зігріта його дружніми словами про Сашка, придивлялась до нього (Юхвід, Оля, 1959, 120);

Ми вийшли від професора, зогріті теплом цієї людини (Ю. Янов., II, 1958, 56);

Поема «Єретик» зігріта любов’ю великого Кобзаря до волелюбного чеського народу (Вітч., 5, 1956, 125).

2. у знач. прикм. Який зігрівся, зогрівся, став теплим, гарячим.

Ранковою прохолодою ніби придушило зогрітий за день порох у повітрі (Ле, Право.., 1957, 225).

Значення в інших словниках

1. зігрітий — зігрі́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зігрітий — див. теплий  Словник синонімів Вусика
3. зігрітий — зогрітий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зігріти, зогріти. 2》 у знач. прикм.Який зігрівся, зогрівся, став теплим, гарячим.  Великий тлумачний словник сучасної мови