Словник української мови в 11 томах

зіп’ясти

ЗІП’ЯСТИ́ і ЗІПНУ́ТИ і ЗІП’Я́ТИ, зіпну́, зіпне́ш, док., перех., розм. Збудувати, поставити, спорудити що-небудь самому, своїми силами.

— Ще дід колись хатку був зіп’яв (Мик., І, 1957, 84);

Під кам’яною стіною тунелю викопали окопчик повного профілю, зіп’яли очеретяне накриття (Кучер, Чорноморці, 1956, 425);

Зіпнути крокви.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зіп’ясти — Зіп’я́сти і зіпну́ти, зіпну́, зі́пнеш; зі́пнутий і зіп’я́тий  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)