зісподу

ЗІСПО́ДУ, рідко ЗСПО́ДУ, присл.

1. З нижнього боку, знизу.

Юра розплющив очі і хотів сісти на ліжку. Але саме в цю мить щось немов ударило в Юрине ліжко зісподу (Смолич, II, 1958, 25);

Листки [оману високого] великі, зісподу сіроповстисті, нерівнозубчасті (Лікар. рослини.., 1958, 66);

// Зсередини.

Він дістав засмальцьований шкіряний кисет, ..вийняв зісподу жмуток вати (Чаб., Балкан. весна, 1960, 9);

// З-під кого-, чого-небудь.

Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Вас., І, 1959, 129).

2. У нижній частині чого-небудь; унизу.

[Юрко:] Як же ви розберете мій документ? [1-й гребець:] Там є печаті: одна зверху, друга зісподу (Кроп., III, 1959, 93);

Накладем стіжок зсподу широкий (Чуб., III, 1874, 465).

3. У напрямку знизу вгору.

Зісподу холодочком віє, а згори теплом гріє (Мирний, III, 1954, 242);

Вже потім далася вона [поземка] узнаки — Злетівши угору, рвонувши зісподу (Перв., II, 1958, 398).

Значення в інших словниках

1. зісподу — зіспо́ду прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. зісподу — присл. 1. З нижнього боку; знизу. Старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертались зісподу то один, то другий (С.Васильченко). 2. У нижній частині чогось; насподі. Череватий човен залатаний зісподу кількома голубими штакетинами (Є. Гуцало).  Літературне слововживання
3. зісподу — пр., (звідки) знизу, спідсподу, знизу вгору; (де) внизу.  Словник синонімів Караванського
4. зісподу — рідко зсподу, присл. 1》 З нижнього боку, знизу. || Зсередини. || З-під кого-, чого-небудь. 2》 У нижній частині чого-небудь; унизу. 3》 У напрямку знизу вгору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зісподу — ЗНИ́ЗУ (з місця, яке розташоване внизу, нижче від кого-, чого-небудь), ВІДНИ́ЗУ, СПІДНИ́ЗУ, СПІДСПО́ДУ, ЗІСПО́ДУ, ЗДО́ЛУ рідко. Вихованців вони відпустили покупатись в затон, де вода вжен прогрілась, і звідти, знизу...  Словник синонімів української мови
6. зісподу — Зіспо́ду, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)