зістарітися

ЗІСТА́РІТИСЯ і ЗОСТА́РІТИСЯ і ЗСТА́РІТИСЯ, іюся, ієшся, док., розм. Те саме, що зіста́ріти.

Увесь якийсь мов пригнічений він, а зістарівся так, що й не пізнаєш (Гр., І, 1963, 289);

[Охрим:] Де був, не питай, бо зостарієшся, як усе будеш знати (Кроп., І, 1958, 148);

Зажурилась тяжко Ївга, аж краса її зов’яла; зстарілась, ходить похмура (Вовчок, І, 1955, 95).

Значення в інших словниках

1. зістарітися — зіста́рітися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зістарітися — і зостарітися і зстарітися, -іюся, -ієшся, док., розм. Те саме, що зістаріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зістарітися — ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ (ЗСТА́РІТИ), ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ (ЗОСТА́РІТИСЯ) (ЗСТА́РІТИСЯ) розм., ЗІСТА́РИТИСЯ (ЗОСТА́РИТИСЯ) (ЗСТА́РИТИСЯ) розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯ розм., ПРИСТА́РІТИ розм., ПРИСТА́РІТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови