Словник української мови в 11 томах

зістругувати

ЗІСТРУ́ГУВАТИ і ЗСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗІСТРУГА́ТИ, зістружу́, зістру́жеш і зіструга́ю, зіструга́єш і ЗСТРУГА́ТИ, зстружу́, зстру́жеш і зструга́ю, зструга́єш, док., перех. Стругаючи, зчищати верхній шар чого-небудь.

Маленький матрос старанно зістругував складаним ножиком кору з лозини (Донч., V, 1957, 20);

// безос.

Чи бач, який,— мов паршами зстругало, На тім’ї здоровецький пліш!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 125).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зістругувати — зістру́гувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зістругувати — і зстругувати, -ую, -уєш, недок., зістругати, зістружу, зістружеш і зістругаю, зістругаєш і зстругати, зстружу, зстружеш і зстругаю, зстругаєш, док., перех. Стругаючи, зчищати верхній шар чого-небудь. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови