Словник української мови в 11 томах

йняти

ЙНЯ́ТИ, йму, ймеш; мин. ч. йняв, йняла́, ло́; недок.:[Не] йня́ти ві́ру [ві́ри] див. ві́ра¹.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. йняти — йня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. йняти — йму, ймеш; мин. ч. йняв, йняла, -йняло; недок.: [Не] йняти віру [віри] — див. віра1.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. йняти — не йня́ти / не пойня́ти ві́ри кому, чому і без додатка. Піддавати сумніву чиї-небудь слова, не вірити кому-, чому-небудь. — А ти не дуже йми віри людям. Я страшний тільки для ворогів (І.  Фразеологічний словник української мови