йо
ЙО, виг., діал. Уживається для вираження здивування; невже.
— Йо! — гукнули дівчата і підбігли розглядати [намальованого солдата] (Кв.-Осн., II, 1956, 18).
Словник української мови (СУМ-11)ЙО, виг., діал. Уживається для вираження здивування; невже.
— Йо! — гукнули дівчата і підбігли розглядати [намальованого солдата] (Кв.-Осн., II, 1956, 18).
Словник української мови (СУМ-11)