кабанник

КАБА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто торгує свинями;

// Той, хто ріже свиней.

Тупі рила [кабанів] сонно дивились на трупи своїх братів, уже осмалених, голих, безладно навалених кабанником на візок (Коцюб., II, 1955, 361).

Значення в інших словниках

1. кабанник — каба́нник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. кабанник — -а, ч., заст. Той, хто торгує свинями. || Той, хто ріже свиней.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кабанник — Каба́нник, -ка; -нники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кабанник — Кабанник, -ка м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней.  Словник української мови Грінченка