кавалерський

КАВАЛЕ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кавале́р.

А в кого сім’ї нема, той шукає кавалерського товариства і стрічає новий рік у пиварні, в каварні [кав’ярні] (Фр., VII, 1951, 344);

Чіпкою рукою Потьомкін зірвав з грудей Долгорукого кавалерські відзнаки й жбурнув їх на підлогу (Добр., Очак. розмир, 1965, 323);

// Власт. кавалерові (у 1 знач.).

— Сісти зо мною на фіакра — значить.. і заплатити за мене, бо не дозволить же вам ваш кавалерський гонор їхати на мій кошт (Хотк., І, 1966, 41).

Значення в інших словниках

1. кавалерський — кавале́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кавалерський — -а, -е. Прикм. до кавалер. || Власт. кавалерові (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кавалерський — Кава́лі́[е́]рський, -ка, -ке (в книзі вказано що це друкарська помилка, а треба кова́лі[е́]рський (sic))  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кавалерський — Кавале́рський, -а, -е Относящійся къ кавалеру. Желех.  Словник української мови Грінченка