каверза
КА́ВЕРЗА, и, ж., розм.
1. Підступ, який хто-небудь чинить, щоб ускладнити, заплутати справу, зробити шкоду; інтрига.
Червоні кролячі очі [Загнибіди] видавали лукаву душу, єхидні заміри: писарська каверза побраталася у них з крамарськими хитрощами (Мирний, III, 1954, 75);
Підозрілий до всього голова артілі Неїжмак убачив у цьому якусь каверзу, спрямовану проти нього (Минко, Вибр., 1952, 47).
2. Злий, підступний жарт, зла витівка.
Можна було сподіватися непослуху і каверзи від учнів (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 283).
Словник української мови (СУМ-11)