Словник української мови в 11 томах

каверзувати

КАВЕРЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що вередува́ти; коверзувати (у 1 знач.).

Так через тиждень кличуть її у двір. — Не піду я. Хай сюди присилає [провіант]! — каверзувала вже Оришка (Мирний, IV, 1955, 210);

Каверзують пани-сери. Пташиного молока їм забажалося!.. (Гончар, М. Братусь, 1951, 38).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. каверзувати — каверзува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. каверзувати — -ую, -уєш, недок., розм. Те саме, що вередувати; коверзувати (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каверзувати — див. капризувати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. каверзувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. каверзувати — Каверзува́ти, -зу́ю, -зу́єш (капості робити); коверзува́ти (вередувати)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. каверзувати — Каверзувати, -вую, -єш гл. Проказить.  Словник української мови Грінченка