казальниця
КАЗА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., зах. Амвон.
— Про неї [матір] говорять, що вона повинна замість мого батька ставати на казальницю і проповідувати (Коб., III, 1956, 50);
Зі своїх казальниць загрожували [католицькі попи] йому [селянству Галичини] всіма карами небесними за найменші прояви протесту проти гнобителів (Гжицький, Вел. надії, 1963, 50).
Словник української мови (СУМ-11)