кайданник
КАЙДА́ННИК, а, ч. Той, хто закований у кайдани; в’язень.
Кайданник… Вічна каторга, вічна неволя… (Гончар, Таврія.., 1957, 618);
*У порівн. Мов кайданник, в тісній клітці Соловейко нудьгував (Граб., І, 1959, 585).
Словник української мови (СУМ-11)