кайдання

КАЙДА́ННЯ, я, с. Збірн. до кайда́ни.

Твої сини, забиті у кайдання, Серед склепів, серед тяжкої мли, Здобудуть волі жертвою страждання Країні рідній (Граб., І, 1959, 399);

Хоч руки гризло нам кайдання, Але душа не знемогла (Павл., Бистрина, 1959, 8).

Значення в інших словниках

1. кайдання — кайда́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кайдання — див. кайдани  Словник синонімів Вусика
3. кайдання — -я, с. Збірн. до кайдани.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кайдання — КАЙДА́НИ (з'єднані між собою ланцюгом залізні кільця, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах заарештованого або в'язня, каторжника), КАЙДА́ННЯ рідше, ЛАНЦЮГИ́ (ЛАНЦЮ́Г рідше), ЛА́НЦІ (ЛА́НЕЦЬ) діал., ЛАНЦ діал., ОКО́ВИ, ПУ́ТА (ПУ́ТО) із сл.  Словник синонімів української мови
5. кайдання — Кайда́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)