Словник української мови в 11 томах

кайра

КА́ЙРА, и, ж. Морський полярний птах із білим пір’ям на грудях.

На прибережних скелях влітку у величезній кількості гніздяться водоплавні птахи (чистуни, кайри, чайки) (Фіз. геогр.., 6, 1957, 36);

Зрідка над пароплавом пролітали чайки та кайри (Трубл., Лахтак, 1953, 33).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кайра — ка́йра іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кайра — -и, ж. Морський полярний птах із білим пір'ям на грудях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кайра — ка́йра (від ест. kaur – північний нурець) рід птахів ряду чистикоподібних. Поширена на північному узбережжі Євразії й Південної Америки. Яйця й самі птахи – об’єкт промислу.  Словник іншомовних слів Мельничука