калій

КА́ЛІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, лужний метал сріблясто-білого кольору, який видобувають із вуглекалієвої солі (поташу).

Калій міститься в земній корі в дуже великій кількості (Наука.., 10, 1960, 15);

Перед оранкою зябу під цукрові буряки внесли на гектар по 10 тонн гною і по 45 кілограмів азоту, фосфору й калію (Колг. Укр., 4, 1958, 23).

Значення в інших словниках

1. калій — ка́лій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. калій — Калий — Potassium, potash — *Kalium — хімічний елемент, належить до групи лужних металів, символ К, ат. н. 19; ат. м. 39, 098. М'який сріблясто-білий метал. Хімічно дуже активний, сильний відновник, на повітрі легко окиснюється.  Гірничий енциклопедичний словник
3. калій — -ю, ч. K. Проста речовина калію – сріблястий м'який лужний метал; застосовується у синтезах, металотермії, виговленні супернапалму та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. калій — ка́лій (від араб. аль-калі – поташ) хімічний елемент, символ К, ат. н. 19; м’який сріблясто-білий метал. Сполуки К. застосовують у сільському господарстві як добрива, для виготовлення скла, вибухових речовин, у медицині тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. калій — К, хіміч. елемент з атомним числом 19; сріблясто-білий, м'який метал; хіміч. дуже активний, загоряється при сполученні з водою, на повітрі швидко окислюється; сильний відновник; утворює безліч сполук; складова мінералів (сильвін, каїніт, карпаліт)...  Універсальний словник-енциклопедія
6. калій — Ка́лій, -лію, -лієві, -лієм  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)