камін
КАМІ́Н, а, ч. Те саме, що комино́к 2.
Ми знов всі троє сиділи в той вечір перед каміном (Коцюб., II, 1955, 255);
Єдине, що давало кімнаті тепло..,— був великий камін при задній стіні (Смолич, Світанок.., 1953, 415).
Словник української мови (СУМ-11)