канарейка
КАНАРЕ́ЙКА, и, ж. Те саме, що кана́рка.
*Образно. — А котра то канарейка защебетала?— шукаючи очима винувату, пита Колісник (Мирний, III, 1954, 308);
*У порівн. Сонце співало на небі, як канарейка (Ю. Янов., І, 1958, 109).
Словник української мови (СУМ-11)