кантиленний

КАНТИЛЕ́ННИЙ, а, е. Прикм. до кантиле́на.

Він [Г. Пирогов] прекрасно володів музичним речитативом і був майстром кантиленного співу (Мист., 1, 1956, 47).

Значення в інших словниках

1. кантиленний — ка́нтиленний прикметник кантиле́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кантиленний — -а, -е. Прикм. до кантилена.  Великий тлумачний словник сучасної мови