кантоніст
КАНТОНІ́СТ, а, ч. У кріпосницькій Росії — солдатський син, що від народження приписувався до військового відомства, навчався в спеціальній військовій школі й відбував тривалу військову службу.
Він, бач, ніби солдатський син, значиться, кантоніст (Н.-Лев., І, 1956, 102);
З семи років кантоніста починали муштрувати у військовій школі (Іст. УРСР, І, 1953, 406).
Словник української мови (СУМ-11)