Словник української мови в 11 томах

кантоніст

КАНТОНІ́СТ, а, ч. У кріпосницькій Росії — солдатський син, що від народження приписувався до військового відомства, навчався в спеціальній військовій школі й відбував тривалу військову службу.

Він, бач, ніби солдатський син, значиться, кантоніст (Н.-Лев., І, 1956, 102);

З семи років кантоніста починали муштрувати у військовій школі (Іст. УРСР, І, 1953, 406).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кантоніст — кантоні́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кантоніст — -а, ч., іст. У кріпосницькій Росії – солдатський син, що від народження приписувався до військового відомства, навчався у спеціальній військовій школі та відбував тривалу військову службу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кантоніст — Кантоні́ст, -та; -ні́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)