капля
КА́ПЛЯ, і, ж. Те саме, що кра́пля.
Заблищали над щедрою нивою Каплі дощу, наче зерна пшениці (Шпорта, Вибр., 1958, 54);
Череп’яний каганчик.. з каплею.. олії на дні ледве блимав у темному кутку (Мирний, IV, 1955, 286);
— Відпочинку б хоч каплю мені, За мій довгий пекельний одбуток (Граб., І, 1959, 237);
[Милевський:] Може б їй дати що для заспокоєння. Я принесу капель (Л. Укр., II, 1951, 62).
Словник української мови (СУМ-11)